елегія

елегія
-ї, ж.
1) Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. || В античній поезії – вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми.
2) Вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру.
3) перен. Смуток, меланхолія.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "елегія" в других словарях:

  • елегіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • елегіст — а, ч. Той, хто складає елегії …   Український тлумачний словник

  • елегійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • елегійність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • елегійно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • елегійний — а, е. 1) Прикм. до елегія 1). Елегійний жанр. 2) перен. Сумовитий, журливий; який викликає меланхолійну задумливість …   Український тлумачний словник

  • елегійність — ності, ж. Властивість за знач. елегійний …   Український тлумачний словник

  • елегійно — Присл. до елегійний 2) …   Український тлумачний словник

  • елегія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Обиймы Дощу — Обійми Дощу Основная информация …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»